Щоб щось пізнати, треба це прожити,
Щоб порівняти все і оцінити
І вибір свій зробити вже свідомо,
А не іти наосліп в невідоме.
Пізнавши біль, ми поцінуємо здоров”я,
І в одинокості ми прагнемо любові.
Пізнавши бурю, ти оціниш спокій,
Серед чужих пізнаєш слово”свій”.
Побачивши війну, ти вступишся за мир.
Пізнавши голод, знаєш ціну хліба.
Пізнавши Бога, ти розпізнаєш гріх,
Побачиш ти зворотність солодких втіх.
Так сталося, що лише після втрати
Ми пізнаємо втраченого ціну.
І боляче, як зрозуміє матір
Біля могили, каючись, дитина.
Дай Боже, тобі, милая людино,
Іще на протязі твого життя,
Всім серцем Господа пізнать спасіння
Раніше, ніж пізнати забуття!
